Село в піску

Білий, жовтий, сірий пісок. Хвилястою пеленою він насуває на жита, на хати, хирляві садки і тополі. І шлях захряс у піску. Біле вкриття його виблискує проти сонечка і хвилюється від найлегшого подуву вітру.

Піщинка за піщинкою непомітно сиплються вперед і вперед. Він, пісок, живий, ворушиться. Ось ляжте, придивіться зблизька, і побачите безліч жилок-слідів на піскуватій рівнині. Все, що створив геній людини, знайдете в мініатюрі на білому піску, що омиває з усіх боків Михайлівку. Тут і контури небачених веж, і мережива мостів, і грандіозні хмари.

Далі починається царство пахучих килимів чебрецю. Чебреці не хвилюються від вітру і не сохнуть від сонця. Квітнуть вони червоно-бузковим і бузковим цвітом і пахнуть літом, сонцем і медом. У суботу ввечері молодиці й дівчата йдуть по чебрець і посипають ним дома долівку. Чебрець в'яне й пахне, від його запаху стає вільніше на серці.

Михайлівські вулиці сірі, піщані. У йіску серед дороги кубляться діти і кури. Через те діти там — одноманітні блондини, а кури рябенькі і на протилежність своїй казковій родичці не несуть золотих яєць. У Михайлівні живуть люди стримані. Вони обережні на слово і, за традицією, обережні на їжу. Не розженешся в цих пісках!

Вулиці, пісок, пісок... і поодинокі верби.

Пінгвіни

Пінгвіни — єдині мешканці Антарктиди, які пережили зледеніння. Ці птахи чудово пристосовані до перебування в холодній воді і па льоду. Завдяки підшкіряному жиру та густому пір'яному покриву вони легко переносять низькі температури.

На крайній півночі Антарктиди живе королівський пінгвін. Його зріст більше метра, а вага сягає п'ятдесяти кілограмів.

Весною пінгвіни повертаються на берег континенту в один і той самий час, і полярники за цією ознакою дізнаються про наближення весни. Живуть пінгвіни дружно. їхні гнізда складаються тільки з кусочків щебеню і не мають нічого, що робило б їх м'якими.

Усі дослідники погоджуються з тим, що у пінгвінів дуже розвинутий колективізм.

«Вихователі» організовують «пляжі» і навіть «спортивні майданчики» для молодих пінгвінів, де тренують їх на спритність. Дивує любов пінгвінів до музики. Вони можуть годинами її слухати, виявляють своє незадоволення, коли «концерт» закінчується.
Пінгвіни охоче позують перед об'єктивом фотоапарата, легко піднімаються на палуби океанських кораблів і розгулюють з поважністю справжніх господарів Антарктиди.

Міжнародні Дослідження Антарктиди тривають. Серед експедицій є й українська. Можна з упевненістю стверджувати, що Ці дослідження принесуть нові важливі відкриття і дозволять ще глибше вивчити не тільки таємниці південного континенту, а й планети в цілому.